Шановний Томмі,
Оскільки ви мій старший онук, я хотів би написати вам цього листа, оскільки ви можете допомогти молодшим зрозуміти його в наступні роки.
Незважаючи на те, що я планую поїхати з вами на риболовлю цього року, я хочу записати кілька речей, про які я хотів би, щоб ви знали. Думки, які ми не часто висловлюємо в звичайній розмові. Ви знаєте, я впевнений, що ваш дідусь не може залишити на шляху матеріальних речей, оскільки я не володію багатьма речами, на які я можу претендувати на право власності. Але є речі, якими я володію, які можуть бути залишені вам через порозуміння між нами. Хоча без цього я не міг би залишити тобі цей спадок.
У певному сенсі ви можете назвати цей лист інструментом встановлення трасту. Для того, щоб ви отримали всі його переваги, вам необхідно буде сприяти його умовам. Причина цих умов полягає в тому, що якби я і моє покоління були пов’язані цими самими обмеженнями, безсумнівно, було б більше, що залишили б вам, а також більше для мене, якими я міг би скористатися протягом свого життя.
По-перше, я залишаю вам милі річок і струмків. Природна і постійно зростаюча кількість створених людиною озер, щоб рибалити, плавати, плавати та насолоджуватися. Це перша умова цієї спадщини. Ви повинні підтримувати воду в чистоті. Але великі проблеми треба вирішувати. Відходи промислових підприємств мають бути нешкідливими для риб та дикої природи. Також боротьба з бур’янами та шкідниками, а також інші змивки з сільського господарства та міст. Все це буде частиною підтримки чистоти води. Збирання власного посліду, а також залишеного іншими. Це також допоможе. Моє покоління почало шукати відповіді на ці проблеми. Ви повинні знайти більше. Ви також повинні зустрітися з проблемами, про які ми ще навіть не знаємо. Ви в будь-якому випадку отримаєте воду у спадок, але її вартість залежить від вас. Міра вашого успіху визначатиме якість цього цінного ресурсу, який ви будете використовувати і передавати своїм дітям.
Далі я залишаю вам ліси й поля, які не тільки годували й одягали мене, як і багатьох інших людей, так довго, але й доставляли мені таку насолоду, яка наближає людину до Бога й природи.
Ви вже показали мені достатньо того, чому навчили вас ваші чудові мати і тато, щоб запевнити мене, що ви будете дотримуватись умов, встановлених цим проханням. Ви повинні використовувати ці ліси й поля так, щоб ви отримували від них те саме добро, що й я. Це зробить життя кращим і наблизить вас до Бога і природи. Роблячи це, ви знайдете кращі способи залишити речі природи навіть краще, ніж я залишив їх вам. Це не буде легше, ніж підтримувати воду в чистоті.
Добрі речі ніколи не даються легко. Ви побачите, що в цьому завданні допоможе сама природа. Наша земля і води важкі, і якщо дати половину шансу, вони загоять свої рани від нашого поганого поводження. Просто не забувайте ставитися до нього з любов’ю, і це принесе вам багато благословень, адже це жива істота. Наші предки і навіть деякі представники мого покоління втратили частину цього дорогоцінного дару просто тому, що це був дар. Ви і ваше покоління не повинні робити таку саму помилку. Там, де нам не вдалося, ви повинні досягти успіху в пошуку цих рішень і, застосувавши їх, ви розширите і розвинете свій власний дух, зміцните свій характер і підвищите свою вдячність і любов до тих самих речей, над якими ви працюєте, щоб передати своїм дітям.
Томе, я не хочу, щоб ти думав, що я надто щедрий, залишаючи тобі всі ці скарби. Насправді, я думаю, що я трохи егоїст, бо маю намір використовувати їх з вами, поки я тут. Це просто означатиме, що вони набудуть для мене глибше значення, знаючи, що я віддаю їх у добрі руки.
Розумієте, я витратив останні двадцять років, допомагаючи боротися за збереження природи, щоб я міг насолоджуватися цими благами і передавати їх вам і вашим. Тож нехай буде так само і з вами. Якщо ви наполовину менша людина, як я думаю, що ви будете, наші спадкоємці через тисячу років можуть знайти спокій на прекрасному озері, річці чи струмку, чи опинитися в самоті здорового лісу, який ви допомогли зберегти.
З моїм коханням,
Дідусь Тревіс
Фентон, Міссурі, 2
Примітка:
Цей лист я знайшов у 60 років і сам дідусь. Це було написано, коли мені було 8 років, перш ніж він вийшов на пенсію і переїхав до Сперджена, штат Індіана, де ми разом ловили незліченну кількість стриптизерських ям, перш ніж він помер. Він і його рибальський двигун Evinrude потужністю 3 к.с. були натхненням для створення цього сайту.
Вільям, (Том) Тревіс
Мурсвілль, Індіана, 2
На фото нижче: мій дідусь Ірвін Тревіс (зліва) з моїм батьком Пітом Тревісом після обідньої поїздки на нахлист на ями для стриптизерів поблизу Сперджена, штат Індіана, десь у 1980-х роках.
